Сæрибар энциклопеди Википедийы æрмæг.
Арчийаг æвзаджы ахæлиу
Арчийаг æвзаг (аршаттен чIат) у арчийаг адæмы мадæлон æвзаг, Дагъистаны æвзæгтæй иу. Арчийаг æвзагыл дзурынц Чародайы районы Арчибы хъæуы.
А а
|
Аа аа
|
АI аI
|
АаI ааI
|
ы
|
Б б
|
В в
|
Г г
|
Гв гв
|
Гь гь
|
Гъ гъ
|
Гъв гъв
|
ГъI гъI
|
ГъIв гъIв
|
ГI гI
|
Д д
|
е
|
ее
|
еI
|
Ж ж
|
Жв жв
|
З з
|
Зв зв
|
И и
|
Ии ии
|
ИI иI
|
Й й
|
К к
|
кк
|
Кв кв
|
ккв
|
КI кI
|
КIв кIв
|
Къ къ
|
Къв къв
|
ккъ
|
КъI къI
|
ккъI
|
КъIв къIв
|
КкъIв ккъIв
|
Кь кь
|
Кьв кьв
|
Л л
|
Лъ лъ
|
Ллъ ллъ
|
Лъв лъв
|
Ллъв ллъв
|
ЛI лI
|
ЛIв лIв
|
М м
|
Н н
|
О о
|
Оо оо
|
ОI оI
|
ооI
|
П п
|
Пп пп
|
ПI пI
|
Р р
|
С с
|
Сс сс
|
Св св
|
Т т
|
Тт тт
|
ТI тI
|
Тв твI
|
У у
|
Уу уу
|
УI уI
|
Х х
|
Хх хх
|
Хв хв
|
Ххв ххв
|
ХI хI
|
ХьI хьI
|
ХхьI ххьI
|
ХьIв хьIв
|
ХхьIв ххьIв
|
Хъ хъ
|
Хъв хъв
|
ХъI хъI
|
ХъIв хъIв
|
Ц ц
|
Цв цв
|
ЦI цI
|
ЦцI ццI
|
Ч ч
|
Чв чв
|
ЧI чI
|
ЧIв чIв
|
Ш ш
|
Щ щ
|
Шв шв
|
Щв щв
|
Э э
|
Ээ ээ
|
ЭI эI
|
- Дирр А. М. Арчинский язык // Сборник материалов для описания местностей племён Кавказа. В. 39. Тифлис, 1908;
- Микаилов К. Ш. Арчинский язык. (Грамматический очерк с текстами и словарём). Махачкала, 1967;
- Кибрик А. Е., Кодзасов С. В., Оловянникова И. П., Самедов Д. С. Опыт структурного описания арчинского языка. Т. 1-3. М., 1977;
- Кибрик А. Е., Кодзасов С. В., Оловянникова И. П., Самедов Д. С. Арчинский язык. Тексты и словари. М., 1977;
- Кахадзе О. И. Арчинский язык и его место среди родственных дагестанских языков. Тб., 1979 (на грузинском языке).
|
---|
Нахаг æвзæгтæ | |
---|
Солиаг-андиаг- цезаг æвзæгтæ | |
---|
Даргинаг æвзæгтæ |
- цæгат къорд
- мегебаг
- цæгатдаргинаг æвзæгтæ æмæ диалекттæ
- цæгатдаргинаг, даргинаг литературон, акушайаг, гапшимайаг, кадараг, муирайаг, урахийаг æмæ æндæртæ
- хуссар къорд
- гуыбецаг
- хуссардаргинаг æвзæгтæ æмæ диалекттæ
- хуссар-ныгуылæн-даргинаг, амузги-ширийаг, аштыйаг, санжи-ицарийаг, усишайаг-бутрийаг, цудахараг æмæ æндæртæ
- иннæтæ
- кайтагаг
- чирагаг
|
---|
Лекъаг æвзæгтæ | |
---|
Иннæтæ | |
---|