Игоры фырт Святослав
Внешний вид
(Кънйаз Святослав-æй æрвыст)
| Игоры фырт Святослав | |
|---|---|
| рагон уырыс. Свѧтославъ Игоревичь | |
| | |
|
| |
| 945 — 972 | |
| Раздæр чи уыд | Рюричы фырт Игорь[d] |
| Фæстæдæр | Святославы фырт Ярополк[d] |
| 945 — 969 | |
| Раздæр чи уыд | Рюричы фырт Игорь[d] |
| Фæстæдæр | Святославы фырт Владимир[d] |
| Райгуырдис | |
| Амардис |
972[1][2] |
| Мыггаг | Рюриковичтæ |
| Фыд | Рюричы фырт Игорь[d] |
| Мад | Ольгæ[d][1] |
| Æмкъай | Предслава[d] æмæ Малуша[d] |
| Сывæллæттæ | Ярополк, Олег, Владимир |
| Дин | славяйнаг муртатдзинад[d] |
| Тохтæ | |
И́горы фырт Святосла́в (Свѧтославъ Игорєвичь, уырыс. Святослав Игоревич; амардис 972-æм азы мартъийы) — Киевы стыр кънйаз 945-æм азæй 972-æм азы онг, зындгонд сси куыд æнтыстджын æфсадфæтæг.
Византиаг ратæдзæнтæ хонынц æй Сфендослав (гр. Σφενδοσθλάβος) кæнæ Свендослев[3].
Уырыссаг историк Николай Карамзин Святославы рахуыдта «нæ рагон историйы Алыксан Мачъыдон»[4].
Святослав стыр кънйаз сси 3-аздзыдæй, йæ фыд Рюричы фырт Игорь 945-æм азы куы фæмард, уæд. Хæдбарæй æлдариуæг кæнын райдыдта 960-æм азы. Уый йæ дард балцы куы уыд, паддзахадæн разамынд-иу лæвæрдта йæ мад — æхсин Ольгæ.
Фиппаинæгтæ
[ивын | Бындур ивын]- 1 2 Е. К. Святослав Игоревич (уырыс.) // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXIX. — С. 274—275.
- ↑ Николаев А. Святослав Игоревич (уырыс.) // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1904. — Т. 18. — С. 252—258.
- ↑ Лев Диакон. «История» в переводе М. М. Копыленко. Книга 9-я. Архивгонд æрцыдис 29 декабры 2010 азы. Комментарии М. Я. Сюзюмова и С. А. Иванова Архивгонд æрцыдис 10 апрелы 2008 азы.
- ↑ Карамзин Н. М. История государства Российского Архивгонд æрцыдис 3 сентябры 2007 азы.. Том 1, глава 7.
| Развæдгæнæг: де-юре — Игорь, фактæй — Ольгæ |
Киевы кънйаз 945/960 — 972 |
Ивæг: Святославы фырт Ярополк |
| Развæдгæнæг: Игорь |
Новгороды кънйаз 940-тæ — 969 |
Ивæг: Владимир I |